- звис
- -у, ч.Те, що виступає, нависає як продовження даху будівлі; піддашшя, навіс.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
звис — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
звисати — а/ю, а/єш, недок., зви/снути, ну, неш; мин. ч. звис, ла, ло; док. 1) Висіти, тримаючись на чому небудь одним чи кількома кінцями (про предмети). || Бути, ставати опущеним; спадати. 2) Відтягуючись, відвисати; обвисати. 3) Бути розташованим,… … Український тлумачний словник
причілок — (укр.) 1. Бічний фасад споруди, торцева стіна прямокутного зрубу. 2. Звис даху на торцевій частині будівлі, влаштований на консолях нерідко з великим виносом. Призначався для захисту стін від сонячного перегріву і сприяв інсоляції житла в ранні… … Архітектура і монументальне мистецтво
навіс — (покрівля на стовпах / інших опорах для захисту від сонця, негоди тощо), накриття, повітка, дашок; козирок (невеликий навіс над воротами, дверима, на стовпі тощо); піддашшя, піддашок, звис (те, що виступає як продовження даху будівлі) … Словник синонімів української мови